Яценко В.Ф. ЕВОЛЮЦІЯ ОБЛІКОВОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПРОЕКТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

Яценко В.Ф.
Херсонський національний технічний університет
доцент кафедри обліку і аудиту
к.е.н., доцент

    Відповідно Закону України [1] бухгалтерський облік ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Підприємство еволюціонує в зовнішньому середовищі, його життєвій цикл відображає зовнішню динаміку змін (народження, зростання, зрілість, занепад), одночасно облікова система відображає внутрішнє середовище підприємства, її, в свою чергу, можна розглядати як живий організм, який закономірно змінюється у часі від моменту створення підприємства до його ліквідації.
    Проектування сучасних комп’ютерних систем, в тому числі облікових, ґрунтується на процесному підході та використовує поняття «зрілість», тому еволюцію облікової системи досліджують через проходження рівнів зрілості та враховують під час розробки програмного забезпечення.
    Не вдаючись в глибину новітніх теорій та концепцій, проаналізуємо еволюцію облікової системи крізь призму сучасних підходів менеджменту та проектування комп’ютерних систем. На основі концепцій, запропонованих різними дослідниками [2,3,4,5], виділимо п’ять рівнів зрілості облікової системи підприємства.
    Організація та ведення бухгалтерського обліку на новоствореному підприємстві базується на особистих досвіді, знаннях та професійних компетенціях співробітників бухгалтерської служби. Регулювання облікових процесів підприємства обмежується засадами загальноприйнятої методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, затверджених НП(С)БО, інших нормативно-правових актів, а також розроблених у межах своєї компетенції Міністерствами та відомствами методичних рекомендацій. Цільовою функцією першого (початкового) рівня облікової системи є виживання, а саме документальний супровід господарської діяльності підприємства та складання звітності. Збір, обробка та узагальнення облікових даних орієнтовано на показники звітності, кожного разу облікові процедури проводять як вперше, спонтанні внутрішні та зовнішні інформаційні комунікації, використання методів та інструментів контролю відсутнє взагалі або є хаотичним, облік не об’єднано в єдину технологію через низький рівень формалізації, ефективність облікової системи прямопропорційно залежить від особистих компетенцій головного бухгалтера.
    На другому (базовому) рівні основні облікові процедури набувають стійкого характеру, їх виділяють та класифікують на основі повторюваності, формалізують та об’єднають в єдиний процес, хоча єдина облікова технологія як і раніше не використовується; внутрішні та зовнішні інформаційні комунікації стабілізуються та розширюються; вводяться первинні стандарти виконання облікових процедур; контрольні процедури нерегулярні, проте особливо важливі ділянки обліку перевірятються систематично; важіль відповідальності за ефективність облікової системи зміщується на працівників бухгалтерської служби. Як правило на другому етапі розпочинається процес автоматизації обліку відповідно цільової функції – оптимізації облікового процесу.
    На третьому рівні (розвитку) побудова облікової системи орієнтується на інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень та задоволення запитів керівництва: організовано інформаційний супровід основних бізнес-процесів підприємства, більшість облікових процедур формалізовано як бізнес-процеси обліку, впроваджено стандартизацію та регламентацію облікових процедур, розпочато формування єдиного інформаційного простору; інформаційні комунікації контролюються та плануються на основі накопиченого досвіду; виявляються, документуються та систематизуються проблеми формування єдиного інформаційного потоку; цільова функція рівня - максимізація ефективності облікової системи, яка залежатиме від координації та злагодженості дій служб та підрозділів підприємства.
    На четвертому рівні (структуризації та систематизації) побудова облікової системи орієнтується на стратегічні цілі підприємства; усі облікові процедури формалізовані як бізнес-процеси обліку, вони аналізуються та вдосконалюються за наявності «вузьких місць»; сформовано єдиний інформаційний простір; проблеми функціонування єдиного інформаційного потоку підлягають всебічному аналізу, усуненню та попередженню. Ефективність облікової системи залежатиме від обраних комп’ютерної системи та інформаційної технології (програмного забезпечення) .
    П’ятий рівень зрілості (безперервного удосконалення) характеризується функціонуванням цілісної облікової системи із застосуванням інтегрованої комп’ютерної системи, цільова функція останнього рівня – безперервне удосконалення усіх бізнес-процесів обліку шляхом корегування та оптимізації облікового процесу.
    Поділ на п’ять етапів достатньо умовний, проте яскраво демонструє динамічну сталість облікової системи відповідно змінам зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Таким чином, облікова система підприємства еволюціонує, змінюється, проходячи типові стадії або циклічні стани свого розвитку як і будь-яка інша жива або штучно створена система.

Список використаних інформаційних джерел

    1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua. 2. Корягіна С. В. Економічна оцінка та планування життєвого циклу розвитку підприємства: дис.. канд. екон. наук: спец. 08. 06. 01 / Корягіна Софія Василівна. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. – 201 с. 3. Гудзь О. І. Аналізування сучасних підходів до сутності і структури життєвого циклу підприємства / О.І. Гудзь // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – № 714. – С. 52–57. 4. Сокиринська І.Г. Вплив стадії життєвого циклу на стан динамічної рівноваги підприємства / І. Г. Сокиринська // Экономика и управление. – 2011. – № 4. – С. 68–74. 5. История экономических учений / Под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. – М.: Инфра-М, 2000. – 784 с.