Карпенко О. В., Карпенко В. Д. РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ У СФЕРІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Україна має беззаперечний потенціал розвитку туристичного бізнесу на що відреагували вітчизняні та зарубіжні бізнес-структури та інвестори, створивши свої підприємства та мережі підприємств готельного господарства: розширилось коло нових контрактів власників щодо управління, купівлі франшиз тощо. Серед обстежених підприємств Полтавської області були різні їх типи: готелі, готельно-офісні центри, кемпінги, мотелі туристичні бази, гуртожитки, хостели, а проблема обліково-аналітичного забезпечення управління їх доходами та витратами для усіх була однаково актуальною.
У структурі вартості туристичного продукту найбільшою є частка послуги з тимчасового розміщення – готельна послуга, яка в широкому розумінні є сукупністю послуг, котрі створюють « готельний продукт». Проведені анкетування довели, що ефективність їх діяльності значною мірою залежить від наявності інформації про дійсні та можливі витрати ( втрачену вигоду) та майбутні доходи. Це актуалізує проблему використання методик управлінського обліку для досягнення стратегічних цілей менеджменту в цій галузі господарювання.
Організація управлінського обліку зумовлена специфікою надання відвідувачам послуги, яка є комплексною ( при наданні якої самостійні структурі підрозділи, а саме служби харчування - ресторани,кафе, бари), СПА-центри ( басейни, сауни тощо) функціонують у безпосередній взаємодії з номерним фондом; процеси виробництва та споживання здійснюються одночасно, послуги носять швидше нематеріальний, ніж матеріальний характер та можуть бути основними (супутніми) та додатковими палатними; високою є залежність від інституціонального середовища а « власне готельна послуга» входить до «готельного продукту». Крім того цей продукт можна отримати лише в обумовлений термін та відповідно до категорії готелю. На фінансовий результат готелю суттєво впливає значна величина постійних витрат ( заробітна плати персоналу, капітальні витрати, ремонт обладнання, комунальні послуги,страхові платежі, реклама, адміністративні витрати). Основну готельну послугу забезпечує номерний фонд, інші основні послуги – структурні підрозділи готельного господарства, а їх вартість включається до вартості проживання. Це відповідним чином впливає на послідовність проведення калькуляційних розрахунків. Додаткові послуги замовляються та оплачуються клієнтом не за основним договором, а виконувати їх можуть навіть сторонні до готелю партнери на договірних засадах, що потребує особливої інформації в аналітичному обліку про джерела формування доходу.
Як і у інших галузях, витрати готелів формуються в основних, додаткових та допоміжних підрозділах. Для формування витрат та доходів для кожного з них 58 % обстежених передбачають відповідні субрахунки , але 24 % приділяють увагу розподілу загальновиробничих витрат між структурними підрозділами. Деякі засоби розміщення в управлінні докладають зусиль, щоб не припуститися втраченої вигоди при можливості надання послуг не лише відвідувачам готелю, а й іншим відвідувачам, які не користуються номерним фондом. При цьому постатейно витрати на просування продукту не знаходять відображення в системі обліку, що послаблює управлінський вплив на процес формування прибутку.
Оцінка витрат готельного господарства здійснюється у розрахунку на номерний фонд , а доходи – на одиницю послуг клієнта або відвідувача , а також загалом по номерному фонду чи структурному підрозділу.
Важливим для розвитку управлінського обліку на практиці є коректне розуміння поняття об’єкту витрат та калькулювання й калькуляційної одиниці. Як зазначає Король С.Я. об’єктом калькулювання є обсяг випуску «продукції» номерного фонду або обсяг реалізації готельних послуг за поточний період, а калькуляційною одиницею – ліжко-доба[1],. Крім «ліжко-доби» використовують в якості вимірника «людино-добу», «номеро-добу» та «місце-добу». Нам імпонує останній, запропонований Маначинською Ю.А. [2], оскільки відвідувачу надається як місце для проживання, так і створена персоналом «атмосфера» перебування в готелі.
Певний вплив сезонності на фінансовий результат зумовлює використання калькулювання неповних витрат при ціноутворенні, коли у готелі номерний фонд завантажений неповністю; оцінці діяльності керівників центрів відповідальності, а при плануванні діяльності (особливо при обґрунтуванні інвестиційних рішень щодо придбання сучаснішого технологічного обладнання, капіталовкладень у придбання будівель, що мають історичну цінність, оновлення транспортного парку) доцільним є застосування методики аналізу взаємозв’язку « обсяг-витрати- прибуток»
Технологіний процес надання готельних послуг включає бронювання, приїзд, реєстрацію, розміщення, обслуговування та від’їзд, тому витрати виникають на кожному з етапів, отже, щоб продукт бухгалтерського обліку готелю був корисним його менеджерам для прийняття рішень та власнику для оцінки діяльності персоналу, важливо згрупувати витрати за визначеними об’єктами : місцями та зонами виникнення,центрами відповідальності, видами послуг,фазами гостьового циклу,структурними підрозділами.
У 26 % обстежених підприємств калькуляційною одиницею обиралась людино-доба, що не дозволяє враховувати комплексний характер послуги, оскільки ця калькуляційна одиниця має відношення лише до послуги щодо тимчасового проживання. Але більшість з цих підприємств підходила диференційовано до розрахунку людино-діб,тобто з урахуванням типів номерів, що забезпечує більш коректу інформації про проживання в номерах, наприклад, класу «Люкс» чи «Стандарт», оскільки якість послуги в них є різною, а це важливо для обґрунтування рішень щодо ціноутворення.
Оскільки певні види послуг надаються безпосередньо в місцях їх виникнення, то об’єктами аналітичного обліку витрат на послуги є основні місця виникнення (послуги проживання), додаткові ( Служба харчування, СПА-центри), допоміжні ( пральня, транспортна служба тощо). Кількість статей калькуляції в обстежених підприємствах коливається від 10 до 23 позицій. При збільшенні витрат на Службу безпеки , витрати на її утримання , нажаль, не деталізовані.
Серед додаткових послуг готелів – послуги харчування ( сніданки, міні-бар, харчування в ресторані , доставка їжі в номери) ; побутові ( прання, прасування, хімчистка), медичні (виклик лікаря); інформаційно довідкові (забезпечення свіжими газетами, інформація про послуги в готелі); спортивно-оздоровчі ( СПА - сауна, басейн, масаж; тренажерний зала, оренда спортивного спорядження ), торговельні ( аптеки, магазини); розважальні ( замовлення білетів на вистави та екскурсії), а також ексклюзивні ( особистий портьє, гід); послуги бізнес-центру (оренда офісів, доступ до Інтернету, послуги перекладача). Внесок кожної з них у формування сукупного доходу має бути зафіксований у формах внутрішньої звітності. Внутрішня звітність повинна включати фінансові й нефінансові показники. Інформативним може бути, наприклад, “Звіт про використання номерного фонду готелю”.
Застосування методик управлінського обліку забезпечить підвищення якості інформації для розробки ефективної цінової та асортиментної політики при неповній завантаженості номерного фонду,оцінки оптимального завантаження номерного фонду,застосування трансфертних цін для відображення в обліку фінансових результатів від внутрішньої реалізації послуг, а розробка стратегічних карт для використання персоналу, залученого до збалансування інтересів відвідувачів через вдосконалення внутрішніх бізнес - процесів (бронювання, розміщення, проживання, виїзд), залучення до них лише професіоналів, що готові постійно розвиватися, забезпечить збалансоване зростання на основі покращеної фінансової перспективи.
З врахуванням зазначеного та тенденцій сучасних інформаційних технологій для готелів актуальним залишається формування системи знань з управлінського обліку у студентів спеціальностей «Готельно-ресторанна справа» та « Курортна справа». Їх важливо навчити користуватися інформацією для розуміння процесу генерування фінансового результату за усіма видами реалізованих послуг, які включено до складу комплексної послуги готельного господарства, використовувати маржинальний підхід в оцінки діяльності керівників центрів відповідальності на шляху до досягнення стратегічних цілей.

1.Король С. Я. Використання прийомів SVP- аналізу в управлінні діяльністю готелю / С.Я Король // Вісник КНТЕУ. – К.-2002.– № 4. – С.74-81., 2. Маначинська Ю. А .Облік витрат на виробництво готельного продукту/ Ю.А. Маначинська // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету.- Одеса : ОДЕУ, 2010. – № 38. –С.313-320.

Авторами розглянуто комплекс питань, пов’язаних із підвищенням якості інформаційного забезпечення управління готельним бізнесом через призму дійсних і можливих витрат та отриманих доходів. Обґрунтовано, що важливим є групування витрат за об’єктами: місцями та зонами виникнення, центрами відповідальності, видами послуг, фазами гостьового циклу, структурними підрозділами. Погоджуємося, що формування сукупного доходу має бути зафіксовано у формах внутрішньої звітності підприємств, що повинна містити фінансові й нефінансові показники.
Однак, з тексту тез не зрозумілий формат внутрішніх звітів підприємств готельного бізнесу.

Прохар Н.В.