Артюх-Пасюта О.В., Ухань Є.М. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ ЯК СКЛАДОВА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Проблема розробки заходів комплексної оцінки фінансового стану на основі балансу, спрямованої на врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на здійснення фінансово-господарської діяльності на основі дослідження показників балансу, є найбільш складною при адаптації підприємства до ринкових умов.
Пошуком та розробкою найбільш ефективних методик визначення фінансового стану підприємства свої праці присвятили вітчизняні і зарубіжні вчені: В. Мец, Є. Мних, С. Мошенський, О. Олійник, М. Чумаченко, Л. Гіляровська, В. Ковальов, Г. Савицька, Р. Сайфулін, К. Уолш, М. Фрідсон, А. Шеремет, Ю. Цал-Цалка та інші.
Нині економічні проблеми в державі та складні умови господарювання, на жаль, стають причиною погіршення фінансового стану і часто навіть банкрутства підприємств. Саме тому є нагальна потреба у дослідженні діючих методик аналізу Балансу (звіту про фінансовий стан), удосконалення їх з метою розробки антикризових заходів та попередження банкрутства підприємства.
Мета аналізу Балансу (звіту про фінансовий стан) – це виявити «слабкі» статті і простежити їх динаміку. Наявність «вузьких» місць буде свідчити в першу чергу про неефективну роботу підприємства у досліджуваному періоді і про погіршення фінансового стану [3, с. 134].
Для ефективної оцінки фінансового стану підприємства аналіз Балансу (звіту про фінансовий стан) доцільно розділити на такі етапи: аналіз структури та динаміки балансу; аналіз фінансової стійкості підприємства; аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства; аналіз стану активів підприємства, аналіз ділової активності, діагностика фінансового стану підприємства.
На першому етапі дослідження зіставляються та розраховуються темпи росту найбільш важливих груп статей Балансу (звіту про фінансовий стан), отримані результати розрахунків порівнюються із динамікою доходу від продажу.
Показники фінансової стійкості існують двох типів: абсолютні та відносні. Абсолютні показники характеризуються наявністю чистих активів, а також наявністю чистого оборотного капіталу та власних оборотних коштів. Відносні показники – це позитивні коефіцієнти фінансової структури капіталу [2, с. 127].
На наступній стадії аналізу Балансу (звіту про фінансовий стан) вивчається ліквідність та платоспроможність підприємства. Ліквідність передбачає здатність активу до швидкого перетворення на грошові кошти, платоспроможністю – достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент усіх короткотермінових зобов'язань перед кредиторами [1, с. 169]
Далі доцільно проводити аналіз стану активів підприємства. На основі даних Балансу (звіту про фінансовий стан) проводиться дослідження складу, структури та ефективності використання оборотних та необоротних активів. Стан активів характеризують рентабельність та оборотність активів. Для більш об’єктивного аналізу необоротних активів доцільно включати аналіз стану та використання основних засобів.
Аналіз ділової активності підприємства проводиться за рівнем ефективності використання ресурсів (фондовіддача, рентабельність, продуктивність праці, тощо). Найбільш вагомі – коефіцієнті оборотності капіталу та активів [3, с. 145].
Заключний етап аналізу балансу – діагностика фінансового стану підприємства. Найчастіше фінансовий стан визначається методом оцінки можливості відновлення платоспроможності та використання дискримінантних математичних моделей вірогідності банкрутства. Для цього розраховуються коефіцієнт поточної ліквідності та коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами.
При виявлення негативних тенденцій у показниках Балансу (звіту про фінансовий стан) та отриманні критичних значень при побудуванні моделей вірогідності банкрутства, підприємство повинно оперативно реагувати та розробляти арсенал антикризових заходів для покращання фінансового стану підприємства.
Для суттєвого покращення фінансового стану пропонується низка фінансово-економічних інструментів, які здатні оперативно впливати на покращення фінансових показників підприємства. Такими інструментами є: скорочення витрат виробництва; жорсткий контроль за усіма видами витрат за центрам відповідальності; оптимізація податкової бази; інкасація дебіторської заборгованості; оптимізація руху грошових потоків; впровадження принципово нових форм розрахунків з контрагентами тощо.
Моделі виходу із кризового стану підприємства можуть включати такі кроки:
1. Побудування моделі вірогідності банкрутства дає можливість дати підґрунтя для розробки рекомендацій подальшої роботи підприємства.
2. Постановка дерева цілей та завдань антикризового управління, головною метою повинна стати фінансова стабілізація.
3. Визначення центрів відповідальності за впровадження антикризових процедур.
4. Виявлення часового потенціалу (визначення часу, який є у підприємства до порушення процесу банкрутства).
5. Аналіз існуючих ресурсів підприємства та залучення нових ресурсів для впровадження антикризових заходів.
6. Розробка програми антикризових заходів та її реалізація і контроль.
7. Створення системи профілактичних заходів, які будуть запобігати появі нової фінансово кризи на підприємстві.
Ці кроки допоможуть підприємству подолати кризові явища, але доцільним завжди є створення цілісної системи всередині підприємства, яка буде поєднувати в собі аналітичні функції та на основі дослідження даних звітності підприємства розробляти антикризові заході, які будуть запобігати появі кризових явищ у роботі підприємства.
Головною складовою антикризового управління підприємством з метою запобігання його банкрутства є ґрунтовний аналіз показників Балансу (звіту про фінансовий стан) у звітному періоді. Аналіз Балансу (звіту про фінансовий стан) доцільно проводити поетапно, групуючи показники таким чином, щоб найбільш об’єктивно визначити вірогідність банкрутства підприємства. Розраховані значення коефіцієнтів дозволяє оцінити результативність роботи підприємства протягом певного циклу та побудувати модель вірогідності банкрутства, яка дозволить розробити низку антикризових заходів для покращання фінансового стану підприємства.

1. Вовк В. Ліквідність та платоспроможність: економічна суть та експертна оцінка / В. Вовк, О. Бугай // Галицький економічний вісник.– 2011.– №3. – С. 169–173; 2. Данілов О.Д., Паєнтко Т.В. Фінанси підприємств у запитання і відповідях: підручник / О. Данілов, Т. Паєнтко. – К.: ЦУЛ, 2011. – 256 с; 3. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: підручник / В.М. Шелудько. – К.: Знання, 2006. – 439 с.

Авторами досліджено існуючі методики аналізу бухгалтерського балансу як складової антикризового управління на підприємстві.

Для ефективної оцінки фінансового стану підприємства та покращення діяльності автори виділили етапи аналізу Балансу (Звіту про фінансовий стан) та запропонували фінансово-економічні інструменти, які здатні оперативно впливати на покращення фінансових показників підприємства.

На нашу думку, зазначені проблемні аспекти аналізу потребують подальшого дослідження та обгрунтування.

Карпенко Є.А.