Синякова А.В., Вишневська О.М. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ, ОБЛІК ВИТРАТ І СИСТЕМИ КАЛЬКУЛЮВАННЯ

З метою ефективного розвитку аграрного виробництва необхідне найбільш повне і раціональне використання виробничих ресурсів підприємств. Цьому сприяє впровадження науково обґрунтованої системи господарства, яка являє собою раціональне поєднання галузей, які разом з комплексом соціально-економічних, агрозоотехнічних та організаційних заходів спрямовані на всебічне використання виробничого потенціалу підприємства, отримання максимального прибутку. Класифікація систем господарства здійснюється: за регіональними рівнями (для країни, території, підприємства); за галузевим принципом (системи рослинництва, системи тваринництва, системи допоміжних і обслуговуючих виробництв); за технологічною ознакою (системи землеробства, системи удобрення, системи годівлі худоби, системи машин, системи оплати праці та ін.); за структурним принципом (виробнича, організаційна, соціальна структура підприємства) [1].
На формування системи господарства підприємства, її розвиток, впливає сукупність факторів і умов виробництва. Пріоритетом у розвитку є ресурсний потенціал, тобто наявність матеріально-технічних, трудових і земельних ресурсів підприємства [1].
Сучасний стан вимагає від сільськогосподарських підприємств активного використання ринкових методів господарювання, що вимагає відповідного обліку і контролю витрат діяльності [2].
Підприємства при відображенні у бухгалтерському обліку витрат керуються П(С)БО 16 «Витрати» [2], проте у ньому визначено лише основні принципи обліку витрат і не регламентовано порядок розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) підприємств. Відповідно до чинного законодавством вибір методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) належить до компетенції підприємств, проте потребує допомоги з боку державних та галузевих органів, що виражається у методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Облік витрат і виходу продукції здійснюють у розрізі окремих об’єктів (виробництв, видів або груп культур чи тварин, продукції переробної промисловості) [3]. Витрати на заходи з підвищення родючості земель та інші витрати під урожай майбутніх років обліковуються як витрати майбутніх періодів.
Виявлено, що під поняттям “калькулювання” розуміють обчислення у грошовому вимірнику результатів будь-якого господарського процесу (в широкому розумінні) та обчислення собівартості одиниці продукції, послуг, робіт (у вузькому розумінні). Облік витрат і калькулювання як єдиний процес складається з двох взаємопов’язаних етапів. Перший етап – організація аналітичного обліку витрат і розподілу витрат на виробництво продукції між об’єктами обліку, другий етап – калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції [4].
Сучасні системи калькулювання є більш збалансованними. Інформація, яка міститься в них, не тільки дозволяє виконувати традиційні завдання, а й використовується при визначені плану подальшого випуску продукції; встановленні оптимальної ціни на продукцію; оптимізації асортименту продукції, що випускається; визначенні можливостей у оновленні технології; оцінці якості роботи управлінського персоналу [5].
Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми власності, організується відповідно до наступних принципів: науково обґрунтована класифікація виробничих витрат; встановлення об’єктів обліку витрат, об’єктів калькулювання і калькуляційних одиниць; вибір калькуляційної одиниці залежить від особливостей виробництва і продукції, що виготовляється; вибір методу розподілу непрямих витрат надзвичайно важливий для правильного розрахунку собівартості одиниці продукції; розмежування витрат по періодах; відокремлений облік поточних витрат на виробництво продукції і капітальних вкладень; вибір методу обліку затрат і калькулювання [6].
Отже, аграрна  політика має бути орієнтована на стійкість і зростання виробництва при цьому необхідно стимулювати усі форми господарювання, які забезпечують найбільш ефективне нарощування виробничих потужностей.  Метод калькулювання є відображенням розподілу витрат підприємства за встановленими статтями калькуляції для визначення собівартості певних видів або груп продукції. Тому розмір витрат має важливе значення. Попередні калькуляційні системи оцінювали запаси готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва для внутрішньовиробничих цілей і для складання зовнішньої звітності та визначення прибутку. Вони не надавали інформації, яка б могла застосовуватись в управлінських цілях. Завдяки сучасним системам калькулювання одержана інформація дає можливість не лише вирішувати традиційні завдання, але й прогнозувати наслідки прийняті відповідних управлінських рішень.

1.Єрмаков О.Ю. Організація сільськогосподарського виробництва. Навч. мет. посібник. Друге видання, доп. і переробл. – К.: НАУ, 2007.-266-268с.,
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.,
3. Яцюк Н.Л. Законодавчо-нормативні аспекти обліку витрат діяльності / Н.Л. Яцюк // Матеріали Всеукраїнської інтернет - конференції «Розвиток бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та фінансова безпека підприємств аграрного сектора економіки України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mnau.edu.ua/ua/.,
4. Скрипник М. І. Процес калькулювання: визначення понять / М. І Скрипник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// archive. nbuv. gov. ua/ portal/ soc_gum/ ptmbo/2009_3/32.pdf.,
5. Білоусова, І. М. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції [Текст] // І. М. Білоусова//Бухгалтерський облік та аудит.–2008. - №10.,
6. Домбровський В. М. Управлінський облік [Текст] : навч. посіб. // За ред. В.М. Домбровського. – К.: КНЕУ. - 2005 – 278 с. - ISBN: 966-574-721-5.

Авторами досліджено підходи до класифікації систем господарювання та систем калькулювання.

Автори, на підставі проведеного дослідження встановлено, що сучасний стан вимагає від сільськогосподарських підприємств активного використання ринкових методів господарювання, що вимагає відповідного обліку і контролю витрат діяльності. Тому вони пропонують використовувати сучасні системи калькулювання

На нашу думку, зазначені проблемні аспекти обліку витрат та калькулювання собівартості продукції потребують подальшого дослідження та обгрунтування.

Карпенко Є.А.