Черкас І.Ю., Опенько К.В., Плікус І.Й. ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Вивчення і дослідження ролі управлінського обліку у фінансовому менеджменті, в системі бухгалтерського обліку, контролю та прогнозування економічних процесів набули найбільшого розвитку через потребу в кардинальній зміні політики підприємств з питань  інформаційного забезпечення. Тому проблема застосування управлінського обліку у фінансовому менеджменті (саме через управлінський облік здійснюється вплив на систему управління підприємством) з метою підвищення ефективності управління фінансами підприємства набуває все більшої актуальності, так як: 1) на етапі прийняття стратегічних рішень менеджменту необхідно узагальнене уявлення про діяльність підприємства, таке уявлення дає управлінська звітність, проте при підготовці управлінської звітності підприємство стикається з проблемою відсутності загальних вимог до формування системи показників у звітних формах управлінської звітності; 2)у фінансовому менеджменті застосовуються інструменти  управлінського обліку, які потребують подальшого дослідження.
Зазначимо, що управлінський облік складається з різноманітних інструментів: 1) до традиційних інструментів управлінського обліку відносять: коефіцієнт рентабельності чистого прибутку (інструмент вимірювання продуктивності); SWOT-аналіз (стратегічний інструмент); розподіл накладних витрат (інструмент вимірювання продуктивності); стратегічне планування (стратегічний інструмент); дисперсійний аналіз (інструмент вимірювання продуктивності); прогнозування руху грошових коштів (бюджетування); прибуток до оподаткування (вартісний інструмент); щорічне фінансове прогнозування (бюджетування) [1]; 2) к сучасним інструментам управлінського обліку, які фахівці з управлінського обліку використовують у своїй діяльності за даними опитування, яке проводилось Сhartered Institute of Management Accountants (у опитуванні брали участь фахівці зайняті в сфері професійних, фінансових та інших послуг, які знаходяться у різних регіонах світу та є членами СІМА) відносять: стратегічну систему показників (використовують 22% опитуваних); реінжиніринг ( використовують 24% опитуваних); повідомлення завершення перевірок (використовують 25% опитуваних); калькулювання на основі діяльності (АВС-костинг) (використовують 25% опитуваних); аналіз прибутковості (використовують 28% опитуваних); облік екологічного менеджменту (використовують 29% опитуваних); управління на основі діяльності (використовують 31% опитуваних); бізнес прогноз (використовують 34% опитуваних); аналіз прибутковості клієнта (використовують 36% опитуваних); система збалансованниз показників Balanced Scorecard (BSC) (використовують 50% опитуваних) й більшість респондентів прийнявших участь у дослідженнях обирають серед інструментів управлінського обліку саме збалансовану систему показників (ЗСП) [1], так як, на їх думку, саме цей інструмент правлінського обліку дозволяє перенести стратегічні плани підприємства на операційний рівень, що дає змогу контролювати їх реалізацію та визначити ефективність діяльності підприємства. Ключовим аспектом розробки збалансованої системи показників є їх логічний взаємозв'язок. Процес розробки ЗСП ведеться в розрізі кожної її складової (фінансової, клієнтської, внутрішніх бізнес-процесів, навчання і розвитку персоналу) і включає в себе такі етапи [2]:  1) визначення стратегічних цілей діяльності підприємства -  перевід стратегії в набір конкретних цілей, що відносяться до тієї чи іншої складової ЗСП; 2) побудова стратегічної карти - відображення причинно-наслідкових зв'язків між окремими стратегічними цілями діяльності підприємства; 3) вибір показників для чіткого і однозначного вираження змісту стратегічних цілей; 4) визначення цільових значень показників; 5) розробка стратегічних заходів. Незважаючи на те, що фінансові показники не є достатніми, для формулювання стратегії, про те вони є ключовою складовою  збалансованої системи показників, оскільки саме стабільний приріст прибутку в довгостроковому періоді є головною метою існування підприємства. Однак це не означає, що стратегічним фінансовим показником завжди буде збільшення прибутку. Це може бути й інші показники. Так, якщо власник планує повернути свої інвестиції за рахунок операційної активності, то стратегічним показником може бути рентабельність чистих активів (Return on net assets, RONA), якщо ж планується капіталізація і продаж бізнесу, то стратегічним показником може бути акціонерна вартість компанії (SVA) або її складова частина EBITDA; якщо ж планується максимізація вартості бізнесу, то, в першу чергу, увага приділяється EVA й показникам, що визначають грошовий потік (EBITDA, зміна робочого капіталу), а також тим, від яких вони залежать: оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, запасів, маржинальний прибуток, умовно-постійні витрати тощо; якщо стратегічна мета - максимізація прибутку, то, перш за все, увагу необхідно звертати на нормативи і ліміти витрат, динаміку доходу (виручки), рентабельність, при цьому показники, що впливають на грошовий потік, також можуть бути важливі, але лише у випадку потреби позикового фінансування [3, 4, 5].  Проте для підприємств існує проблема з формалізацією цілей, що може бути одним із напрямів подальшого дослідження.


1 Management accounting tools for today and tomorrow [Електронний ресурс] //  Chartered Institute of Management Accountants. – Режим доступу: www.cimaglobal.com/ma.
2 Крылов, С.И. Сбалансированная система показателей: процесс формирования / С.И. Крылов // Международный бухгалтерский учет. – 2012. - №11. - С. 19-32.
3 Трачова Д.М. Перехід на міжнародні стандарти обліку і звітності: проблеми і перспективи / Д.М.Трачова, Л.А. Сахно // Таврійський державний агротехнологічний університет . – 2012. - №1. – С.270 – 276.
4  Управленческий учет на базе МСФО – подмена понятий или оптимизация работ? [Электронный ресурс] // МСФО на практике. – 2011. - №2. – С.51-57. – Режим доступа: http://msfo-practice.ru/article.aspx?Aid=285067.
5 Карпенко О.В. Учетная составляющая финансового менеджмента / Карпенко О.,  Пликус И  // Икономиката на българия и европейския съюз: Наука и бизнес / дванадесета международна научна конференция на младите учени, 11 ноември 2016 г.,София - София: УНСС.

Авторами досліджено інструменти, які використовуються в управлінському обліку.

Автори, на підставі проведеного дослідження існуючих інструментів управлінського обліку, встановили, що більшість практиків надає перевагу такому інструменту управлінського обліку як збалансована система показників. Вони доводять, що саме цей інструмент управлінського обліку дозволяє перенести стратегічні плани підприємства на операційний рівень, що дає змогу контролювати їх реалізацію та визначити ефективність діяльності підприємства.

Ми поділяємо думку авторів, що сьогодні цей інструмент є одним із найбільш дієвих в управлінському обліку , але, на нашу думку, проблема формування системи показників, яка б враховувала

специфіку діяльності підприємства та обраний підхід до управління, потребує подальшого дослідження та обгрунтування.

Карпенко Є.А.