Кулик К. Б., Андрієнко О. М. АНАЛІЗ ДОХОДІВ ВІД НАДАННЯ ПЛАТНИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЯК ЗАСОБУ ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

В умовах дефіциту бюджетних коштів, найголовнішою проблемою сучасних державних вищих навчальних закладів (далі ДВНЗ) на сьогодні стала їх фінансова спроможність. Недостатнє бюджетне фінансування вищої освіти в Україні обумовлює підвищення ролі власних надходжень як засобу фінансування бюджетних установ та організацій. Комерціалізація сфери освітніх послуг об’єктивно зумовлює збільшення частки платних послуг бюджетних установ - закладів освіти. Тобто бюджетне недофінансування ДВНЗ на сьогодні заміщується коштами спеціального фонду, який формується за рахунок плати за надання додаткових послуг: платних освітніх послуг понад державне замовлення, здачі в оренду державного майна, реалізації непотрібних установі основних засобів та інших матеріалів, ведення наукової роботи за господарськими договорами тощо.
Раціональне використання закладами освіти коштів спеціального фонду можливе лише при своєчасному прогнозуванні та управлінні процесом їх надходження, саме це дозволить забезпечити покриття видатків, пов’язаних як із наданням платних послуг, так і з необхідністю нагромаджень коштів для оновлення матеріально-технічної бази ДВНЗ.
Основним джерелом формування спеціального фонду ДВНЗ залишаються кошти від надання платних освітніх послуг, які надаються ДВНЗ понад державне замовлення. В умовах нестабільності економіки країни та нестійкої реальної купівельної спроможності грошових коштів, вартість навчання, встановлена на початок звітного року, може бути знецінена протягом звітного періоду, що несе за собою відповідні економічні ризики. Тому від того, як буде сплачуватися плата за навчання, залежить обсяг доходів ДВНЗ [1, с. 146].
Для визначення оптимального порядку та строків оплати за навчання проведемо розрахунки різних варіантів оплати на прикладі Ірпінського державного коледжу економіки та права (далі ІДКЕП).  Враховуючи наступні умови: плата здійснювалася за перший рік навчання за спеціальністю правознавство; в 2016 р. за даним напрямком підготовки навчалися 41 студент-контрактник; вартість навчання дорівнювала 7700,00 грн. При проведенні розрахунків враховуємо індекс інфляції 2016 р. квартальний, піврічний та річний       відповідно [2]. Інформаційною базою аналізу є бюджетна та статистична звітність ІДКЕП за 2016 р. [3].
Для розрахунку вартості навчання застосовуємо наступну формулу:                                                          
                                         ,                (1.1)
де PV – поточна вартість навчання;
A – величина рівномірного надходження;
– індекс інфляції за відповідний період.

1. Якщо плата за навчання вартістю 7700,00 грн. з урахуванням інфляції за 2016 р. вноситься один раз на рік на початку звітного року, то поточна вартість навчання дорівнює:
PV1 = 7700,00 * 1,031 = 7938,70 (грн.).
Отже, в ІДКЕП збільшення вартості за навчання сягне 41 * 238,70 =  = 9786,70 (грн.).
2. Якщо плата за навчання вартістю 7700,00 грн. з урахуванням інфляції за 2016 р. вноситься двічі на рік, то поточна вартість навчання дорівнює:
PV2 = 1,031 * 3850,00  + 1,393 * 3850,00 = 3969,35  + 5363,05 =       = 9332,40 (грн.).
Отже, за рахунок збільшення вартості на 1632,40 грн. ІДКЕП має отримати 41 * 1632,40 = 66928,40 (грн.)
3. Якщо плата за навчання вноситься поквартально, то поточна вартість навчання дорівнює:
PV3 = 1,031 * 1925,00 + 1,371 * 1925,00 + 1,393 * 1925,00 + 1,395 * * 1925,00 = 9990,75 (грн.).
За таким варіантом вартість навчання збільшиться на 2290,75 грн., отже, коледж отримає 41 * 2290,75 = 93920,75 (грн.).
Очевидним з проведеного аналізу є те, що залежно від строків сплати за навчання змінюється реальна купівельна спроможність отриманих грошових коштів. Тому ми пропонуємо враховувати індекс інфляції при визначенні суми до сплати за платні освітні послуги, при цьому дану процедуру вважаємо за доцільним закріпити на законодавчому рівні. Для того, щоб захиститися від інфляційних втрат які несуть за собою економічні ризики фінансування ДВНЗ, зазначені доходи від оплати за навчання пропонуємо розміщувати на депозитному рахунку в банку, що суттєво збільшить дохідну частину бюджетної установи. Однак враховуючи те, що кошти, отримані протягом звітного року від надання платних освітніх послуг використовуються на поточні видатки ДВНЗ, пропонуємо розробити заходи, направлені на отримання плати від фізичних та юридичних осіб за весь період навчання. У результаті чого в ДВНЗ з’явиться можливість акумулювати тимчасово вільні бюджетні кошти на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків, отримуючи при цьому додаткові доходи спеціального фонду.
Отже, основним джерелом надходження коштів до спеціального фонду ДВНЗ є плата за навчання студентів на контрактній формі навчання, тому надзвичайно важливого значення набувають управлінські заходи, спрямовані на підвищення попиту на послуги ДВНЗ, що дасть можливість підвищити конкурентоспроможність освітніх закладів. Для ефективного управління процесом наповнення спеціального фонду бюджету ДВНЗ необхідно розробити способи та моделі прогнозу надходження й управління надходженнями від платних послуг ДВНЗ та розробити методики аналізу дохідності, що будуть враховувати особливості надходження фінансових ресурсів ДВНЗ.

1. Ковнір Д. А. Методика й організація аналізу доходів за напрямами діяльності державних вищих навчальних закладів / Д. А. Ковнір // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – № 19. – Ч. 1. – С. 143-147., 2. Державний комітет статистики України: Індекси споживчих цін у 1992-2016 рр.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/., 3. Бюджетна та статистична звітність Ірпінського державного коледжу економіки та права за 2016 р.

низку проблем фінансування ДВНЗ. Звичайно, що запропонований підхід стимулюватиме споживачів сплачувати за освітні послуги одразу у повній сумі. Погоджуємось, що це певною мірою сприятиме зниженню економічних ризиків фінансування ДВНЗ. Але, на нашу думку, слід чітко продумати соціальну складову пропонованих заходів: при сплаті за навчання щосеместрово вартість підвищується на 2290,75 грн (29,75 % від номінальної вартості). У теперішній час, коли навчальні заклади дозволяють в індивідуальному порядку сплачувати за навчання щомісячно, сума переплати може стати визначальним чинником при вирішенні питання про вступ на напрям підготовки / спеціальність. Крім того, однозначне закріплення вказаних позицій на законодавчому рівні створить певні обмеження у виборі способу оплати за навчання.

Соболь Г.О.