Стафідова О.П., Ночовна Ю.О. МОДИФІКАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

МОДИФІКАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Стафідова О.П.,
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»
спеціальність «Облік і оподаткування»
магістр

Ночовна Ю.О.,
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»,
доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,
к. е. н., доцент
науковий керівник

    Перехід України на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) є об’єктивною вимогою часу й зумовлений прагненням нашої держави увійти у Європейський економічний простір. Важливим напрямом у цьому процесі є удосконалення організації та методики складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва (СМП). Адже СМП відіграють важливу роль в успішному функціонуванні та оздоровленні економіки держави. Вони створюють додаткові робочі місця, посилюють конкуренцію на внутрішньому ринку товарів і послуг, сприяють ефективному використанню місцевих сировинних ресурсів та підвищенню експортного потенціалу країни. За таких обставин важливого значення набуває необхідність підвищення вимог до повноти, прозорості та достовірності відображення інформації про діяльність СМП у фінансовій звітності, дотримання загальновизнаних міжнародних стандартів її складання та оприлюднення.
    Проблеми теоретичного дослідження особливостей обліку та фінансової звітності на підприємствах малого бізнесу знайшли своє відображення в працях вітчизняних науковців В. Бабіча, С. Голова, В. Завгороднього, М. Матвіїва, В. Мякоти, Є. Свідерського, Р. Хом’яка. Разом з тим окремі питання специфіки формування показників фінансової  звітності СМП, їх взаємоузгодженості та аналізу на малих підприємствах залишаються дискусійними як у теоретичному, так і в практичному плані.
    СМП значним чином втягнуті в процес інтеграції України у Європейський економічний простір, що потребує уніфікації законодавства та нормативно-правового регулювання, вдосконалення національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів. Адже від ефективності системи бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності значним чином залежить можливість виходу вітчизняних СМП на міжнародні ринки, налагодження партнерських зв’язків з іноземними суб’єктами господарювання, залучення іноземних інвестицій, отримання зовнішніх кредитів тощо. Саме тому питання гармонізації та стандартизації фінансової звітності СМП як запоруки прозорості їх обліку та звітності у контексті трансформації національної облікової системи відповідно до міжнародних вимог є актуальними та потребують детального вивчення.
    Нині в Україні існує певний вдалий досвід використання міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності підприємствами-лідерами ринку, компаніями, які працюють з іноземними інвестиціями, виходять на міжнародні ринки та цінують свою ділову репутацію.
    Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для суб’єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів є:
    1) отримання власниками та інвесторами, які не беруть участь у постійному управлінні та контролі за підприємством, але хочуть володіти необхідною інформацією, мати можливість порівнювати показники, які подані у звітності різних суб’єктів господарювання в різних країнах на зіставній основі;
    2) забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;
    3) підвищення надійності висновків, які побудовані на основі звітності, яка складена згідно з вимогами МСФЗ, що забезпечує прозору та чітку роботу з постачальниками і покупцями, які хочуть оцінити фінансовий стан підприємства та перспективи ділових стосунків;
    4) можливість залучення додаткових іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки збуту;
    5) престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;
    6) прозорість інформації, що забезпечується дотриманням загальновизнаних правил складання фінансової звітності, а також численними поясненнями до неї.
    Отже переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами є очевидними і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. Принципи, закладені в порядок формування показників фінансової звітності згідно з МСФЗ, роблять її адекватнішою та здатною відобразити істинний майновий та фінансовий стан підприємства.
    Особливістю використання МСФЗ для СМП є те, що у них не передбачено скороченої форми фінансової звітності, як при застосуванні П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». У ньому лише визначено певні особливості обліку, що можуть бути використані СМП. Відмінністю між міжнародними та національними стандартами є також вимоги щодо переліку і змісту форм фінансової звітності.
    Так, при застосуванні вимог П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» вітчизняні СМП мають складати такі форми звітності: 1-м «Баланс» та 2-м «Звіт про фінансові результати», тоді як при використанні МСФЗ для СМП (п. 3.17. розділ 3) передбачено складання:
    1) звіту про фінансовий стан на дату звітності;
    2) звіту про сукупний дохід за звітний період або окремий звіт про прибутки та збитки і окремий звіт про сукупний дохід;
    3) звіту про зміни у власному капіталі за звітний період;
    4) звіту про рух грошових коштів за звітний період [5].
    Оцінюючи інформаційну ємність фінансової звітності вітчизняних суб’єктів малого підприємництва, Т.Д. Косова  визначила її переваги як форми, що достатньо повно та достовірно розкриває інформацію про ретроспективний фінансовий стан; відносну простоту складання й наочність. Проте, її вадами, на думку автора, є значна агрегація статей, яка не дозволяє відобразити галузеву специфіку підприємств. Наприклад, рядок 1100 «Запаси» форми № 1-м передбачає виділення лише готової продукції (рядок 1103), форма №1-мс взагалі не передбачає жодної деталізації вказаної статті звітності [4].
    Крім того, вітчизняній фінансовій звітності СМП, незважаючи на доволі тривалий період реформування й удосконалення бухгалтерського, фінансового та податкового законодавства, притаманні недоліки, які потрібно виправити:
    недостатньо об’єктивне представлення інформації (причиною цього здебільшого є суб’єктивізм осіб, що складають фінансову звітність, через що така звітність містить переважно ту інформацію, яка є вигідною для власників);
    уніфікований обов’язковий формат подання фінансової звітності (він регламентується державою і практично мінімізує можливість здійснення агрегування показників фінансової звітності та їх згортання чи розгортання);
    зміст фінансової звітності відповідно до вимог вітчизняного законодавства у більшості випадків не надає повного обсягу ґрунтовної інформації за ключовими фінансовими та нефінансовими показниками діяльності СМП (це зумовлює зниження якості аналізу майнового стану підприємства, крім того перешкоджає здійсненню реального стратегічного планування його розвитку);
    монетарне (грошове) відображення активів підприємства (це призводить до того, що інформація за межами грошового віддзеркалення залишається поза увагою фінансової звітності);
    непередбачуваність, неузгодженість, суперечливість правового регулювання фінансової звітності в Україні (що зумовлює складність розуміння та порядку застосування нормативних приписів під час складання фінансової звітності);
    основний орієнтир вітчизняної фінансової звітності спрямовано на надання інформації для контрольних, податкових і статистичних органів (тоді як згідно з МСФЗ звітність орієнтована, направлена на допомогу аналітику, а її користувачами постають інвестори, кредитори, менеджери) [6, с. 253-256].
    При цьому суб’єкту господарювання, який прийняв рішення про впровадження МСФЗ, необхідно обрати стратегію такого впровадження та один із можливих шляхів (способів) переведення фінансової звітності на міжнародні стандарти: трансформацію звітності (статті фінансової звітності, складеної відповідно до національних стандартів, рекласифікуються відповідно до положень МСФЗ) чи конверсію (ведення бухгалтерського обліку паралельно за національними стандартами та відповідно до МСФЗ). Одні суб’єкти господарювання обирають перший шлях у тому випадку, коли потрібно періодично, раз на квартал або раз на рік отримувати звітність відповідно до МСФЗ. Інші йдуть шляхом, який дозволяє оперативно отримувати звітність відразу в двох стандартах і, таким чином, застосовувати звіти в управлінні, розробленні планів тощо.
    Як зазначає О. Діділовський, використання методу зміни статей звітності відповідно до положень МСФЗ має як переваги (надання прозорої та зрозумілої інформації для зацікавлених користувачів), так і недоліки (підвищений ризик виникнення помилок, необхідність досконалого технічного забезпечення, подвійне ведення інформації) [1, с. 142-146].
    К. Ілляшенко разом із тим вважає, що корегування вітчизняної звітності під вимоги міжнародних стандартів можна вважати першим етапом у підготовці звітності за МСФЗ. Паралельний облік у загальному вигляді більш трудомісткий, проте не вимагає значного часу на підготовку звітності за МСФЗ після складання та здачі звітів за національними стандартами. Такий підхід рекомендується, як зазначає автор, за великого обсягу робіт із трансформації звітності чи в умовах скорочення строків надання інформації, оголошених контрольними органами [2, с. 45–50].
    Утім остаточний вибір на користь того чи іншого способу трансформації фінансової звітності має зробити саме суб’єкт господарювання з огляду на свої реальні можливості та потреби трансформації фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ.

Список використаних інформаційних джерел

    1. Діділовський О.М. Проблеми та перспективи застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні / О.М. Діділовський // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку,   контролю   і   аналізу.   –   2011.   –   № 1.   –   С.  142-146,      2. Ілляшенко К.В. Особливості складання банківської звітності в умовах трансформації економіки / К.В. Ілляшенко // Економічні науки. – Вип. 7(25). – Ч. 4. – 2010. – С. 45-50, 3. Касьяненко Т.Г. Преобразование финансовой отчетности предприятия для целей оценки бизнеса / Т.Г. Касьяненко. – СПб.: СПбГУЭФ, 2011. – 167 с., 4. Косова Т.Д. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва: можливості та обмеження для планування / Т.Д., Косова, Л.В. Макоткіна // МЕНЕДЖЕР. – 2014. – № 2 (68). – С. 56-59, 5. Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ifrs.org/IFRS-for-SMEs/Documents/IFRS-for-SMEs-UKR.pdf. 6. Штулер Г.Г. Перспективні напрямки узгодження фінансової звітності в Україні з міжнародними стандартами / Г.Г. Штулер // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Економіка. – 2010. – Вип. 29. – Ч. 2. – С. 253-256.